Цього тижня журнал Forbes опублікував викривальну статтю на адресу Binance. Портал звинуватив біржу в нецільовому використанні клієнтських коштів. CEO компанії Чанпен Чжао спростував цю інформацію і розкритикував видання.
CZ заявив, що Forbes оперує застарілою інформацією і навмисно спотворює факти, приписуючи платформі клієнтські перекази. Але чи можна сказати, що Чжао абсолютно точно не лукавить?
Дві теорії
У своїй статті Forbes висуває два основних припущення щодо всієї цієї ситуації. Перше – Binance використовувала механізм перезакладання. Кошти з резерву b-USDC передали в борг іншим контрагентам. Це узгоджується з тим, у чому зізнався сам Чжао — BUSD та інші b-активи деякий час були недостатньо забезпечені.
Друге — біржа обміняла USDC на BUSD. Так Binance могла б збирати відсотки за позиціями з резерву замість Circle. До таких належать, наприклад, облігації Казначейства.
У першому випадку ситуація дійсно нагадує ту, що розгорталася навколо FTX. Тоді біржа ризикує повторити долю конкурента. У другому йдеться про звичайну ділову практику, але є нюанс. Цей сценарій означає, що b-USDC деякий час був забезпечений високоризиковим BUSD, а не USDC.
Керівництво Binance плутається у свідченнях
Для свого матеріалу Forbes взяли інтерв’ю у директора зі стратегії біржі Патріка Хіллманна. Той заявив, що мережеві гаманці безглузді, а рух активів відзначається у внутрішньому реєстрі. А це означає, що аж до впровадження концепції Proof of Reserves усі запевнення Binance у своїй прозорості були брехнею.
Але не це головне. На запит CoinDesk надійшла така відповідь від біржі:
«Binance тримає клієнтський капітал на окремих рахунках, незалежних від будь-яких гаманців, які використовуються для зберігання активів, що належать Binance».
Так мережеві гаманці мають значення чи ні? Чому заява директора зі стратегії біржі суперечить офіційному коментарю її прес-служби?
Далі, відповідь Чжао. Його твердження про «внутрішнє ребалансування» не витримує навіть найменшої перевірки. Виходить, що ці транзакції не були опосередковані Binance зовсім, а Cumberland DSW отримала контроль над 1,2 млрд USDC і перевела в готівку цю суму за один день. У це важко повірити.
Як підсумок, 1 березня компанія публікує матеріал «Як і чому активи переміщуються між гаманцями Binance». З усієї статті можна виокремити лише одну дійсно важливу тезу — інституціонали виводили з платформи власні кошти. Цим і пояснюється рух тих самих 1,78 млрд USDC.
Та й загалом матеріал радше повторює слова Гіллмана про недостовірність ончейн-статистики. Але як бути тоді з тими висновками, які слідують за цим? Так Binance непрозора? Як клієнти можуть довіряти платформі після такого?
Крім того, компанія абсолютно непослідовна в оцінці ЗМІ. З одного боку Binance ратує за «незалежний аудит», з іншого — звинувачує Forbes у клікбейті та спробах «виїхати на хайпі».
Ми не стверджуємо, що Binance дійсно використовувала клієнтські кошти для перезакладання. Мета цього матеріалу в іншому — підштовхнути аудиторію до роздумів. Адже ситуація неоднозначна, і хто знає, до яких висновків можна дійти в підсумку.